Нажаль, нам випала доля жити у час, коли народ нашої країни виборює своє право на незалежність зі зброєю в руках у неоголошеній війні. Але Бог ніколи не дає такий хрест, який людина не змогла б підняти. Той важкий хрест за всю Україну несуть наші солдати. Залишатися осторонь ми, звичайно, не можемо. Учнівським, учительським та батьківським колективами нашої школи постійно організовуються заходи по збору та відправці допомоги нашим захисникам.

Благодійна акція «А ми тую рідну Україну збережемо!»

27.09.2014     

У рамках даної благодійної акції було проведено концерт, ярмарка-розпродаж, збір благодійних внесків, продуктів харчування, марш миру.

Результат здивував нас. Жителі міста купили для воїнів 150 кг продуктів за дві години. Ми надзвичайно вдячні апотолівцям  за їхню небайдужість, за розуміння ситуації. А на зібрані кошти з благодійної акції та ярмарку (13 тис. гр.) ми придбали два бронежилети для апостолівських воїнів, теплу білизну для солдатів 17 танкової бригади, ліки, взуття, солодощі тощо. Хочемо подякувати за матеріальну  підтримку  учням АЦППРК.

Звіт про проведення благодійної акції

 

Персоналом школи зібрано – 2735 гр.

Діти                                        - 703,75 гр.

Ярмарок                                - 8665 гр.

Училище                              - 900 гр.

Разом                                              - 13003,75 гр.

 

Витрати:

Бронижилети                        - 2 * 2800 = 5600 гр.

Ліки, теплі стельки             - 1758,85 гр.

Тепла білизна                      - 2940 гр.

Взуття                                            - 2 * 400 = 800 гр.

Форма                                            - 2 * 250 = 500 гр.

Овчаренко А.П.                            - 1000 гр.

 

Побічні витрати:

Бензин                                            - 250

Заготовки для ярмарку               - 104,90 гр.

Оголошення                                  - 50 гр.

Хочеться від усього серця подякувати учням, батькам, які взяли активну участь у акції. Також говоримо велике спасибі усім небайдужим жителям нашого міста, які робили благодійні внески, купували вироби та солодощі на ярмарці, приносили продукти харчування! Тільки разом ми – сила!

Солодке свято, подароване дітьми.

З чого починається патріотизм у людини? З поважного ставлення батьків до державних символів, мови, традицій. З бажання бачити свою країну вільною, сильною і процвітаючою, а це означає, з бажання боронити її свободу, незалежність, можливо, навіть зі зброєю в руках. Із зрозумілих причин вчителі та учні нашої школи не можуть силою відстоювати право України на незалежність. Ми вибрали інший спосіб віддати громадянський борг своїй державі. У продовження акції «Напиши листа пораненому солдату», учнівський, батьківський та учительський колективи зібрали для поранених бійців і бійців на фронті близько 180 кг солодощів, фруктів, новорічних подарунків. Адже солдат, що стоїть на сторожі нашого спокійного сну, теж мріє про солодкі новорічні свята! Нам дуже хотілося подарувати їм це свято! Крім солодощів, до новорічних посилок були додані листи, малюнки, поробки від наших школярів, у які вони вклали частинку своєї душі, тепло, щоб зігріти холодні, неспокійні будні наших захисників. Три десятикілограмові посилки були надіслані у госпіталі

м. Дніпропетровська, Запоріжжя, смт. Черкаське Новомосковського району. Ще одна посилка з солодощами, фруктами та теплими вовняними шкарпетками надіслана у м. Чугуїв, де знаходяться криворізькі бійці аеромобільної дивізії. Хлопці були надзвичайно раді дитячим листам та малюнкам. Так лист дівчинки на ім’я Карина з 4 класу настільки вразив солдатів, що вони у телефонній розмові пообіцяли назвати один із танків її ім’ям, який після ремонту відправиться на фронт! Як приємно, що танк із іменем дівчинки саме з Апостолівської третьої школи буде здобувати перемогу на Донбасі!

Сім ящиків із подарунками були відправлені у зону АТО з нашим безстрашним волонтером – С.О. Щербиною. Гріє душу те, що подарунки потрапили до бійців якраз у День Святого Миколая!

«Найкращий спосіб виховати у дітях любов до Батьківщини полягає у тому, щоб ця любов була у батьків»  - казав Шарль Монтеск’є. Бо тільки у тісній співпраці з батьками учитель може виховати справжнього патріота. Хочеться подякувати батькам, які завжди з відкритим серцем приймають участь у наших шкільних благодійних акціях.

Ви запитаєте, що надихає нас займатися цією справою? Нас надихає розуміння того, що наші бронежилети захищають серця двох апостолівців, що теплі речі зігрівають в холод, а солодощі і фрукти підсолоджують нелегке фронтове життя. А ще – слова вдячності, що доходять до нас із тієї землі, де іде війна.

Якщо ви маєте бажання допомогти нашим захисникам, але не знаєте як це зробити, звертайтеся до Апостолівської ЗШ №3. Не забувайте про те, що наші спокійні дні і ночі – це тяжка і небезпечна робота тих, хто стоїть на варті! А серед них є наші апостолівці – чийсь син, брат, чоловік, учень чи просто сусід…І вони дуже потребують нашої підтримки. Бо поки ми про них дбаємо і пам’ятаємо – вони живуть.

Напиши лист пораненому бійцю

Як добре, що у нас на Дніпропетровщині, зокрема в Апостолівщині,  не стріляють із «Градів», не ходять ворожі солдати зі зброєю , не підривають  будинки, не вбивають людей. Це добре. Але це не означає, що  все так спокійно в нашій країні. Тому нам не можна робити вигляд, ніби нічого страшного в державі не відбувається, нібито все нормально, звичайно, як завжди. Адже відголоски великого зла на ім' я «війна» доходять і до нашої Апостолівської землі.Ці відголоски – це вісім найдорогоцінніших життів наших земляків, які захищаючи свої родини, нас, незнайомих їм людей, вичищали нечисть із Донецької і Луганської областей, щоб не допустити ворога на свою малу Батьківщину. Захищали нас ціною власних життів. Чи маємо ми право забути про це?

 Міністерство освіти  і науки України спільно з Міністерством оборони запропонували школам ще одну акцію, за якою потрібно написати листа пораненому  бійцю у шпиталі  України. В ході проведення тижня історії та правознавства вчителька історії Шишковець Н. Ф.  запропонувала провести єдиний урок «Напиши листа пораненому солдату». Близько чотирьохсот листів та малюнків уже чекають свого відправлення.  Наші маленькі учні передали найкращі подарунки -  виготовлені ними  гарненькі новорічні ялиночки. Ми вирішили  відіслати і ялинки воїнам. Але що ж то за Новий рік з ялинкою, але без подарунків ? ! Сказано – зроблено. Тепер кожен клас готує солодощі для наших поранених бійців, які знаходяться у шпиталях міст  Дніпропетровська та  Дніпродзержинська.

        Та як говорить наш директор: «Акція не припиняється ніколи!» І тому ми звертаємося  до жителів Апостолівщини. Шановні наші земляки! Не будьте байдужими! Давайте активно допомагати нашим солдатам. Разом -  ми велика сила. Кожен із нас  повинен відчувати свою причетність до того, що відбувається. Ми ніколи нікому не загрожували, ні на  кого не нападали. Країна наша миролюбна, народ  не хоче війни. Але ворог напав на нашу землю. В уста князя новгородського Олександра Невського (13  століття) були вкладені такі слова: «Хто з мечем до нас прийде – від меча й загине!» Ми повністю підтримуємо цю думку.

 Сидячи у теплі і комфорті – згадуй солдата! Одягаючи теплий одяг – згадуй солдата ! П'ючи гарячий чай – згадуй солдата! Стався до нього не як до чийогось сина, а як до своєї власної дитини, якій нелегко, яка ризикує найдорожчим ­­ - своїм життям. І якщо у вас є зайва ковдра , светр, теплі шкарпетки  або ви хочете привітати захисників з Новим роком солодким подарунком,  зверніться до найближчої школи і запропонуйте свою допомогу.

 Солдатам потрібно захищати нас, а нам необхідно підтримувати їх. Разом ми сила. Тільки всі спільно ми здолаємо ворога. Інакше бути не може. Як говорив наш великий Кобзар , пророк Т.Г. Шевченко:

Борітеся - поборете,

Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая!

Слава Україні! Слава нашим  мужнім героям – захисникам! Слава народу – патріоту,який допоможе нашому солдату здобути перемогу!

 

 

Лист учениці 11 класу Гулько Марини.

Шановний солдате!

Герой України!

До Вас звертається учениця 11 класу. Зараз я стою на порозі дорослого життя і мені прикро, що воно розпочинається в умовах війни. Читаючи історичні книги , я мала нагоду зрозуміти, що в світі нема жахливішого горя, ніж війна. Ще минулого року я навіть не могла уявити, що сьогодні наші герої ціною свого життя будуть рятувати моє. Я щиро вдячна Вам за героїчні вчинки, відвагу та патріотизм. Ви є прикладом для наслідування! Особисто я пишаюся Вами, адже Ви – справжній герой, хоробрий син України! Наша держава житиме, доки житимуть її герої. Я знаю, що ми переможемо! Ми маємо захищати Україну, адже іншої у нас немає і бути не може! Я молюся за Вас, і вірю, що з нами правда і Бог! В єдності наша сила!

Мені дуже пощастило! Я живу в родині, де поважають і люблять Батьківщину. Мої діти також зростатимуть у такій атмосфері.

Нас не зламає ніхто і ніщо! Жодна політична сила не здатназадушити наших прагнень та переконань!

Ваші дії і війна на Сході надихнули мене написати вірша.

За що зійшло таке прокляття

На Батьківщину рідну і святу?

Сьогодні гинуть наші браття

Під «Градами», немов в аду.

І кров’ю білий сніг залитий,

Ночами плачуть матері,

Бо їх сини – невинно вбиті!

Бо діти їх вже не живі.

Героями їх величають,

За титул цей ціна – життя.

Але герої не вмирають!

Не йдуть герої в небуття!

Вони боронять й захищають

Кордони рідної землі.

Діток додому так чекають…

Жаль, що не знають, ще малі,

Що їхні тата поруч з ними,

В іншому вимірі життя.

І тато кожен, що загинув,

Як ангел береже своє дитя.

Яка жорстока нині правда…

Як важко жити всім нам в ній!

Той, хто вважався старшим братом,

Сьогодні лютий ворог мій.

Він йде, вбиваючи без жалю,

І забирає не своє.

І ще не люд – пихата зграя!

Він все війною зіпсує.

Сьогодні я чекаю миру,

Я вірю в краще майбуття!

Бо той, хто на війні загинув –

Боровся за моє життя!

Я прошу Вас, повертайтеся живими!

Слава Україні!

Я вірю в нашу перемогу!

 

Лист учениці 1 класу Томіліної Вікторії.

Добрий день, дорогий солдате!

Я не знаю твого імені, але  знаю, що ти сильний, мужній і красивий. Мені страшно подумати, що ти живеш в холоді, під майже постійним обстрілом. Ти витримуєш нелюдські випробовування, щоб тільки захистити нас від ворогів.

Щоб ми спокійно ходили до школи, гралися, милувалися прекрасним. Знай, дорогий солдате, що я тебе дуже люблю і хочу, щоб ти живий повернувся додому.

Бережи себе і хай береже тебе Господь!

 

 

Одне із важливих завдань вчителя – виховна робота. Особливе значення вчителі нашої школи приділяють патріотичному вихованню. У рамках семінару заступників з виховної роботи класним керівником 7-Б класу Чехман В.Е. був проведений виховний захід «Україна – єдина, нездоланна моя Батьківщина!» На захід був запрошений Щербина С.О. – волонтер, з яким співпрацює наша школа. Діти з перших рук отримали інформацію про будні наших захисників. А також слова вдячності за дитячу турботу….

Ще один напрямок нашого волонтерського руху – виготовлення маскувальних сіток. До цього залучається весь дитячий колектив, які разом з клаптиками тканини вплітають у сітку свою любов та вдячність. Хотілось би відзначити вчителя трудового навчання Мельник Н.А. та колишню вчительку нашої школи Демиденко Н.М., які взяли на себе роботу по збиранню тканини та підготовці її до роботи.